Блискучі перспективи угод з іноземними компаніями часом затьмарюються порушеннями контрактів, що ускладнені залученням норм та процедур з кількох різних правових систем, і перетворюються на суцільне жахіття. Хоча факторів, що впливають на швидкість і вирішуваність спорів, досить багато, більшість з них може бути врахована ще до укладання угоди і значно полегшити подальше відновлення порушених прав транскордонних компаній. Справи будь-якого рівня складності — від простих торговельних чи корпоративних спорів до серйозних незгод у великих інфраструктурних чи ресурсних проєктах — вимагають однаково прискіпливого підходу на етапі досудового врегулювання та подання позову.
Ця стаття допоможе вам зрозуміти ключові етапи вирішення спорів з іноземним партнером — від досудового врегулювання до вибору юрисдикції та виконання рішення.
Початкова оцінка спору
В ідеальній ситуації сторони ретельно проговорили та виклали свої домовленості у комерційному контракті ще на початку транзакції. У такому випадку процес вирішення спорів зазвичай детально прописаний у договорі, і ця «дорожня мапа» дозволяє уникнути більшості потенційних пасток. Сторони повинні дотримуватися визначених кроків ескалації та звертатися до призначеного органу з вирішення спорів згідно з умовами контракту.
Інший підхід потрібен тоді, коли бізнес вівся на основі базових документів без застережень про юрисдикцію чи порядок вирішення спорів. У таких випадках алгоритм дій доводиться вибудовувати з нуля.
Пошук правильного алгоритму дій
Якщо контрактом передбачено механізм вирішення спорів, його дотримання є обов’язковим. Зазвичай договір визначає, що спори вирішуються судами певної держави або шляхом арбітражу, а також встановлює процедури досудового врегулювання.
Досудове врегулювання
Досудові етапи є критично важливими у більшості юрисдикцій. Вони можуть сприяти звірці рахунків і швидшому стягненню узгоджених сум, а їх ігнорування часто призводить до відхилення справи без розгляду по суті.
Ключові питання на цьому етапі
- Що каже контракт про процес ескалації спору?
- Чи погоджували сторони медіацію?
- Чи встановлено мінімальний строк очікування після повідомлення про намір звернутися до суду?
- Які адреси та контактні дані необхідні для належного повідомлення?
За відсутності чітких вказівок у договорі слід звертатися до процесуальних норм країни, де розглядатиметься справа. Наступним кроком зазвичай є направлення повідомлення про спір стороні, що порушила зобов’язання. Контракт або закон можуть вимагати періоду очікування, участі у перемовинах або медіації. Важливо виконати всі формальності перед поданням позову.
Звернення до відповідних органів
У деяких юрисдикціях окремі категорії спорів мають пройти обов’язковий розгляд державним органом перед зверненням до суду. Приклад: у спорах зі страхових контрактів в ОАЕ необхідно спершу звернутися до федерального страхового органу. Недотримання цієї вимоги призводить до відхилення справи з процесуальних підстав.
Подання позову та вибір юрисдикції
Після завершення досудових кроків стороні може знадобитися отримання судового рішення для стягнення коштів. Вибір юрисдикції залежить від:
- міжнародних договорів між країнами;
- пункту про виключну юрисдикцію;
- альтернативних методів вирішення спорів;
- місця укладення та виконання контракту;
- місце проживання або знаходження активів відповідача.
Більшість юрисдикцій пріоритезує місце вирішення спорів, визначене сторонами, але деякі держави залишають за собою виключну компетенцію щодо окремих категорій справ.
Представництво в суді
В Україні та Великобританії суди нижчих інстанцій дозволяють самопредставництво, а юридичні особи можуть діяти через керівників. Доступні дистанційні подання документів. Однак самопредставництво в іноземній юрисдикції може створити значні труднощі, особливо у справах з високою ціною позову. У таких випадках доцільно залучати місцевого юриста.
Виконання рішення
Ідеально, якщо контракт спрямовує спір до судів країни, де рішення буде виконуватися. Якщо рішення потрібно виконати за кордоном, слід перевірити міжнародні договори, що дозволяють взаємне визнання рішень.
Ключові інструменти:
- Гаазька конвенція (Україна — Великобританія)
- Двосторонній договір (Україна — ОАЕ)
Ці договори визначають процесуальні вимоги, які впливають на можливість виконання рішення.
Як обрати правильну стратегію виконання рішення
Стратегія залежить від наявності договору між країнами, місця знаходження активів відповідача та місцевих процесуальних вимог. Помилки можуть призвести до затримок або відмови у виконанні.
Оскільки транскордонні спори між Україною та Великобританією часто спираються на Гаазьку конвенцію, а між Україною та ОАЕ — на двосторонній договір, навігація між цими режимами потребує глибокого розуміння обох систем.
Моя подвійна кваліфікація в Україні та Великобританії дозволяє ефективно оцінювати юрисдикцію, ризики та перспективи виконання рішень у цих країнах і супроводжувати справу від початкової оцінки до примусового виконання.
Щодо рішень міжнародних арбітражів
Юридичне місце арбітражу визначає порядок вирішення процесуальних питань. Арбітраж не вимагає фізичних засідань у місці реєстрації, а сторони мають більшу гнучкість у виборі представників.
Типові помилки при виборі арбітражу
Якщо арбітраж неможливий, позов подається до державного суду, компетентного за місцевим процесуальним правом. Вибір правильного суду часто складніший, ніж здається.
Помилки трапляються, наприклад:
- в ОАЕ — коли позивачі помилково звертаються до судів Дубая, хоча відповідач або виконання контракту пов’язані з іншими еміратами;
- в Україні — коли плутають юрисдикцію між Господарським судом м. Києва та Київської області.
Наслідки таких помилок можуть бути критичними. Детальніше про виконання іноземних рішень — у нашій окремій статті.
Завершення
Якщо ви стикаєтеся зі спором з іноземним партнером, зв’яжіться зі мною, щоб оцінити юрисдикцію, досудові кроки та перспективи виконання рішення — з урахуванням моєї подвійної кваліфікації в Україні та Великобританії та практичного досвіду супроводу транскордонних спорів в ОАЕ.
✒️ Автор: Олена Садовець, адвокат (Україна) та соліситор (Англія та Уельс)