Articles & News

Стягнення майна за іноземним судовим рішенням: уроки з України та ОАЕ

Нещодавні знакові судові справи в Україні та Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) висвітлили принципові відмінності у підходах цих країн до виконання іноземних судових рішень щодо нерухомого майна, розташованого в межах їхніх юрисдикцій. Ці справи підкреслюють суттєву різницю в тому, як Україна та ОАЕ сприймають правову владу над майном, що є особливо актуальним для компаній — потенційних кредиторів, які працюють на міжнародному рівні. I. Касаційний Суд Дубая Справа № 156/2025: Нерухомість як «суверенна зона» в ОАЕ В ОАЕ, і зокрема в Дубаї, наявність майна в Еміраті створює суттєву перешкоду для виконання наказів іноземних судів. II. Рішення Верховного Суду України у справі № 910/5107/20: Нерухомість як «комерційний актив» Українські суди, навпаки, розглянули нерухомість як частину комерційних активів, що має сприяти міжнародному фінансовому співробітництву, а не як джерело юрисдикційного конфлікту. III. Інші Можливості та Обмеження щодо Арешту Майна за Іноземним Рішенням ОАЕ При розгляді судових рішень, пов'язаних з майном, суди ОАЕ дотримуються послідовної позиції щодо іноземних судів. Нещодавня справа щодо банкрутства КСД № 542/2024 підтвердила відданість ОАЕ принципу виключної юрисдикції над майном у межах своїх кордонів. Цей висновок ґрунтувався на Федеральному указі № 53/1999 щодо Ер-Ріядської арабської угоди про судове співробітництво (боржник і кредитор знаходились в країнах охоплених угодою), яка прямо виключає рішення про банкрутство зі сфери виконання іноземних судових рішень країн-учасниць конвенції. Таким чином, суд відмовив у визнанні наказу про банкрутство, виданого судами Саудівської Аравії. Хоча справ з цього питання небагато, панівна тенденція вказує на значні труднощі у виконанні іноземних процедур банкрутства (а також інших рішень, пов'язаних з майном) щодо нерухомості в ОАЕ. Заборона не є абсолютною . Повернення майна було дозволено у випадках, коли сторони обопільно погодили майнові питання в іншому суді. Наприклад, у справі КСД № 592/2023 виконання іноземного рішення було дозволено, оскільки існувала взаємність та попередня згода між сторонами. Суд зазначив: Україна Хоча український підхід ілюструє, що процедура банкрутства може слугувати законним механізмом управління майном боржника з-за кордону, це не означає, що Україна завжди надаватиме пріоритет співпраці над виключною юрисдикцією. В інших випадках у виконавчих діях щодо нерухомості в Україні було відмовлено, зокрема, коли застосовувалися принципи виключної юрисдикції. У справі № 727/9668/24 ВСУ зрештою відмовив у виконанні канадського судового рішення з кількох правових підстав: IV. Висновок Підсумовуючи, правова система ОАЕ створює значні бар'єри для виконання іноземних судових наказів щодо нерухомості, ґрунтуючись на міркуваннях виключної юрисдикції та публічного порядку. Хоча суди України прийняли більш кооперативний підхід, розглядаючи нерухомість як частину загальної маси активів для міжнародних процедур банкрутства, питання публічної політики та виключності все ще залишаються суттєвими бар'єрами. Основні відмінності в підходах судів можна виділити наступним чином: Статус місцевої землі: Сфера дії законодавчих приписів: Результат для кредитора: І Україна, і ОАЕ розвивають свої правові системи для кращої відповідності міжнародним стандартам, хоча й помітно різними способами. Україна рухається до ширшого визнання іноземних судових рішень та санкцій, тоді як ОАЕ зміцнюють виключну юрисдикцію та створюють спеціалізовані суди з питань банкрутства. Ці тенденції відображають прогресивні зміни в тому, як кожна юрисдикція підходить до питань банкрутства та визнання іноземних правових рішень. Якщо ви хочете повернути майно в одній із згаданих країн, наша команда досвідчених юристів із задоволенням допоможе вам досягти цієї мети найбільш ефективним і економічно вигідним способом.